Нам без книг ніяк неможна
«Без високої культури читання немає ні школи,
ні справжньої розумової праці, читання – це
найважливіший інструмент навчання та джерело
багатого духовного життя.
В.Сухомлинський
« Нам без книг ніяк неможна» - таку назву мав бібліотечний урок, що пройшов 30 вересня 2014 року в 1-А класі на 5 уроці та в 2-А класі на 6 уроці.
Дітям розповіли про важливість читання, як засобу пізнання світу, знань і себе у людському суспільстві, самовиховання, духовного розвитку. Учням запропонували переглянути презентацію «Хоровод казок» із загадками про різних казкових героїв, відеозаписи «Наші улюблені казки», «Як грати в книги», «Бібліотечна пісня». Діти згадували відомі їм казки і були дуже задоволені відео записами, що змогли передивитися на великих плазмових екранах телевізорів в своїх класних кімнатах.
Завідуюча шкільною бібліотекою Назарова С.Л. і бібліотекар ЦБ ім.Андросова Яна Миколаївна Андрєєва побачили як багато книжок прочитали діти, як багато знають. Тому запропонували гру з назвою « Чи така ти, казка?»
Отже, перший уривок:
Жила - була собі дівчинка.
Та було в неї ім’я Червона кепочка (шапочка).
Покликала якось дівчинку тітонька (матінка) та каже їй:
«Донечко моя, Червона Шапочко!
Піди сьогодні до дідуся (бабусі),
Віднеси йому (їй) футбольного м’яча (пиріжки та горшик масла).
«Добре»,- відповіла Червона Шапочка.
Зібралась і попрямувала в місто (інше село).
Йде вона через болото (ліс),
А на зустріч їй – крокодил Гена (сірий Вовк).»
Ось другий уривок з іншої казки:
«Посадив дід диньку, ні (ріпку).
Зросла ріпка маленька – малюсінька, ні (велика – превелика).
Став дід ріпку викопувати із землі, ні (тягнути).
Тягне – потягне, але витягнути не може.
Покликав дід ведмедика, ні (бабусю).
Дітям було дуже весело. Вони активно виправляли помилки.
Підсумком бібліотечних уроків стала вікторина з питаннями по різних казках світу. Вона показала, що більшість дітей знає казки та їх героїв.
Бібліотечний урок починався словами Василя Сухомлинського і закінчувався теж ними:
«…Дитяче читання, виховання книгою – найтонший і найсильніший, поряд зі словом учителя, засіб впливу на душу дитини й підлітка. Що нас особливо турбує, так це те,щоби книжка залишалась і назавжди була провідноюсилою виховання, щоби найголовнішою духовною потребою людини було читання.»
Додатки:
